Ліхтар за ліхтарем
Проходять крізь мене без слів та поем,
Вони давно вже бажають від мене сміху.
По оку б'є гіркий дим,
Твої звички затягують в вир,
Мене давно ти послала в туман.
Приспів:
Не зви мене, прошу тебе,
Не зваблюй тіло діями розкутими,
Своїм сміхом не заманюй погляд мій.
Я не прийду на сутечку,
Перед зустріччю зверну
В темну вуличку.
Не зви мене, прошу тебе.
Я…
Я…
Я…
Я прошу тебе.
Твій запах не на мені.
Як завжди в голові лиш рядки сумні,
Моя постіль холодна без теплого тіла.
Німий та пустий трамвай
Шепче мені: не зупиняйся, рушай,
Хоч сам, але я йому потрібен.
Приспів:
Не зви мене, прошу тебе,
Не зваблюй тіло діями розкутими,
Своїм сміхом не заманюй погляд мій.
Я не прийду на сутечку,
Перед зустріччю зверну
В темну вуличку.
Не зви мене, прошу тебе.
Я…
Я…
Я…
Я прошу тебе.
Пам'ятаю прогулянки ті,
Трохи відчуваю добре було тоді.
Лягаю на пісок, посмішку ввімкну.
Чомусь пам'ятаю лиш тебе одну?
Приспів:
Не зви мене, прошу тебе,
Не зваблюй тіло діями розкутими,
Своїм сміхом не заманюй погляд мій.
Я не прийду на сутечку,
Перед зустріччю зверну
В темну вуличку.
Не зви мене, прошу тебе.
Я…
Я…
Я…
Я прошу тебе.
Я прошу тебе.
Прошу тебе.