Ти була ніжна, як сон,
І залишалась зі мною,
Як ледь помітний туман,
Що квіти бавить росою.
Аж теплі краплі дощу
Десь загубилися в небі,
Без них не може земля,
Так як і я
Припев:
Більше не можу без тебе,
Більше не можу без тебе.
Ти не боялась вогню
І вчила бачити місто –
Так неподібно на всіх
Носила світле намисто.
Мов теплі краплі дощу
Десь загубилися в небі,
Без них не може земля,
Так як і я
Припев:
Більше не можу без тебе,
Більше не можу без тебе.
Давай відпустимо все,
Все те, що нас зупиняє,
Все те, що змінює нас,
Ще один день так по одному лякає.
А теплі краплі дощу
З’явились у літньому небі,
Без них не може земля,
Бачиш, а я
Припев:
Більше не можу без тебе,
Більше не можу без тебе,
Більше не можу без тебе,
Зовсім не можу без тебе.